Діагностика
У всіх інфікованих людей виникає захисна реакція, при якій утворюються антитіла проти ВІЛ. Ці антитіла та певні компоненти вірусу (антигени, генетичний матеріал) зазвичай можна виявити за допомогою сучасних тестів через два-чотири тижні після інфікування.
В окремих випадках утворення антитіл займає трохи більше часу. Якщо ви хочете виключити можливість того, що ви були інфіковані ВІЛ — вам слід пройти тест на ВІЛ не раніше, ніж через шість тижнів після останньої ситуації ризику (для швидких тестів та самотестування рекомен- дується 12 тижнів). При виявленні в тесті антитіл до ВІЛ або компонентів ВІЛ (антигенів, генетичного матеріалу) необхідно провести підтверджуючий тест іншим методом. Тільки тоді, коли цей тест також реагує («ВІЛ-тест позитив- ний»), можна з упевненістю стверджувати про наявність ВІЛ-інфекції.
Існує багато причин пройти тестування: впевненість перед загрозою інфекції, бажання займатися сексом без презерватива в партнерстві, бажання мати дітей, якомога раніше почати терапію або зʼясувати причину симптомів. Вагітним жінкам рекомендується пройти тест на ВІЛ-інфекцію, щоб у разі необхідності запропонувати їм антиретровірусну терапію та уникнути передачі ВІЛ дитині за допомогою відповідних подальших заходів.
Люди, які не впевнені, чи можуть вони бути інфіковані, повинні звернутися за консультацією, наприклад, до центру СНІД-допомоги (за бажанням також телефоном/анонімно), на сайт www.aidshilfe-beratung.de або до досвідченого лікаря чи лікарки (адреси, наприклад, на сайті dagnae.de/aerzte). Рекомендується також розповісти про ризик інших ІПСШ.
Ви можете пройти тестування (безкоштовно або за невелику плату) в державних установах охорони здоров’я, а також у багатьох центрах СНІД-допомоги та проектах профілактики (знайти найближчий до вас центр тесту- вання можна на сайті aidshilfe.de/teststellen). Ви залиша- єтесь анонімними, а результат не заноситься до вашої медичної картки.
Інший варіант — здати аналіз: ви вдома берете трохи крові з кінчика пальця і відправляєте в лабораторію на аналіз. Результат ви отримаєте в телефонному режимі (більш детальна інформація на сайті www.samhealth.de). Ви також можете зробити самотестування.
Якщо тест робиться в лікарському кабінеті, він зазвичай проводиться за прізвищем, а результат заноситься в медичну картку пацієнта чи пацієнтки.
Самотестування на ВІЛ
Самотестування на ВІЛ підходить для людей, які не бажають відвідувати центр тестування або не мають поблизу центру тестування.
Самотести на ВІЛ можна придбати, наприклад, в аптеках, центрах СНІД-допомоги, аптечних мага- зинах або через Інтернет. Важливо, щоб вони мали знак СЕ, були розроблені для використання неспеціалістами та схвалені в Європі.
Якщо Ви бажаєте скористатися самотестуванням для виключення можливості інфікування ВІЛ, вам слід зробити це не раніше, ніж через два- надцять тижнів після останнього ризикованого контакту.
У рідкісних випадках самотест може реагувати навіть за відсутності ВІЛ-інфекції. Тому, якщо у вас «реактивний» тест, ви обов’язково повинні здати підтверджуючий тест іншим методом в кабінеті лікаря, в медичному закладі, в центрі СНІД-допомоги або в пункті контролю. Тільки тоді, коли цей тест також реагує («ВІЛ-тест пози- тивний»), можна з упевненістю стверджувати про наявність ВІЛ-інфекції.