Симптоми | Перебіг | Наслідки

Гепатит А майже завжди протікає безсимптомно у дітей, але зазвичай з ознаками захворювання у дорослих. Типо- вими симптомами є втрата апетиту, відраза до жирів та алкоголю, втома, головний біль, нудота або відчуття тиску з правого боку під грудною кліткою. Приблизно в кожному третьому випадку спостерігається виражений перебіг з темною сечею, світлим калом і жовтяницею («жовтяниця» — пожовтіння шкіри і слизових оболонок очей), часто також зі свербежем. Симптоми зазвичай зникають через 2–6 тижнів. Так званий фульмінантний перебіг з гострою печінковою недостатністю, що загрожує життю, трапля- ється дуже рідко; ризик зростає при наявному ураженні печінки, наприклад, внаслідок хронічного гепатиту В або С, та зі збільшенням віку. Інфекція повністю виліковується і залишає довічний захист від подальшого інфікування.

При гострому гепатиті В приблизно в третині випадків симптоми відсутні, ще в третині — лише легкі ознаки хвороби, як при грипі або застуді, і в останній третині — виражений перебіг з пожовтінням очей і шкіри, темною сечею і світлими випорожненнями. Ознаки хвороби схожі з ознаками гепатиту А (втрата апетиту, відраза до жирів та алкоголю, втомлюваність, головний біль, нудота, блювота та біль у верхній частині живота). Приблизно у 0,5-1 % випадків гострий гепатит В має фульмінантний перебіг і може призвести до печінкової недостатності. Цей ризик зростає з віком. У понад 90 % випадків інфікування у дорослих імунна система здатна контролювати віруси гепатиту В і запобігати їх розмноженню, навіть якщо деякі віруси залишаються в клітинах печінки. Він називається вилікуваним, коли в крові більше не виявляються вірусні компоненти, а натомість виявляються антитіла проти них. Вилікуваний гепатит В залишає довічний імунітет, тобто захист від повторного інфікування.

Гострий гепатит С протікає приблизно в трьох чвертях випадків без виражених симптомів і тому зазвичай не розпізнається. Лише у чверті випадків спостерігаються переважно легкі симптоми, схожі на симптоми гепатиту В, наприклад, жовтяниця (пожовтіння очей та шкіри), темна сеча та світлі випорожнення. Близько трьох чвертей інфекцій ВГС стають хронічними, тобто вірус персистує більше шести місяців після інфікування. Інші інфекції виліковуються протягом півроку. Хронічний гепатит С також може згодом спонтанно вилікуватися. Гепатит С, який вилікувався самостійно або за допомогою ліків, не дає захисту від подальшого інфікування.

У дорослих до 10 % випадків гепатиту В переходять у хронічну форму і перебіг захворювання може сильно варіюватися. Наприклад, є багато людей з вірусом, проте без ознак хвороби і без виявленої реплікації вірусу; інфекційність в такому випадку дуже низька. У більш ніж половині випадків хронічний гепатит В протікає в легкій формі, тобто зі зміною печінкових показників і лише мікроскопічно помітними ознаками запалення печінки. Агресивний перебіг призводить до все більшого обме- ження функції печінки через фіброз (клітини сполучної тканини займають місце клітин печінки, не будучи в змозі взяти на себе їх функцію), а при тривалому перебігу часто до цирозу печінки (рубцевого зморщування) з незворот- нім ураженням печінки. Це може призвести до раку клітин печінки, який у рідкісних випадках виникає при гепатиті B навіть без цирозу.

Близько трьох чвертей випадків інфікування ВГС переходять у хронічну форму. Більшість цих інфекцій протікають від років до десятиліть без симптомів або з незначними симптомами (з втомою, дискомфортом у верхній частині живота, втомлюваністю і періодичним, тимчасовим підвищенням показників печінкових проб). У деяких випадках спостерігається агресивний перебіг з фіброзом (див. вище) і в деяких з цих перебігів, через роки або десятиліття, цироз печінки з наростаючою втратою функції печінки. Пацієнти з цирозом, спричиненим ВГС, мають підвищений ризик розвитку раку печінки.