Дитина

За оптимальних умов після народження дитини не потрібно вживати ніяких подальших заходів. Однак у деяких випадках дитина отримує препарати для лікування ВІЛ протягом двох-шести тижнів. Таким чином, можна максимально знизити ризик передачі ВІЛ. У більшості випадків ви можете забрати дитину додому і самостійно давати їй ліки. Ліки необхідно давати відповідно до інструкції, щоб вони мали максимальний ефект. Як правило, препарати добре сприймаються і переносяться малюками.

Грудне молоко містить усі необхідні поживні речовини в тій кількості і тому складі, які необхідні дитині, а також важливі антитіла, що захищають її від інфекційних захворювань.

За оптимальних умов при ВІЛ можливе також грудне вигодовування – у цьому випадку важливий ретельний медичний супровід з регулярними обстеженнями. Обговоріть це питання зі своєю медичною командою , а тоді прийміть спільне рішення.

Якщо рівень вірусного навантаження у крові недостатньо низький, рекомендується припинити грудне вигодовування та використовувати замість нього штучні суміші. Годування з пляшечки поширене в Німеччині: дитяче харчування, розмішане в кип’яченій водопровідній воді, відповідає усім гігієнічним нормам. А патогенні мікроби можна безпечно знищити, якщо помістити пляшечку і соску в окріп на три хвилини.

Якщо хтось запитає вас…

…чому ви не годуєте грудьми, ви можете дати наступну відповідь: “Після пологів у мене виникло запалення молочних залоз, тому довелося припинити грудне вигодовування”. Подібні інфекції – часте явище.

Щоб переконатися, що дитині не передався ВІЛ, через 30-40 днів та через 3-6 місяців після народження їй проводять тест на ВІЛ, за допомогою якого можна виявити генетичний матеріал ВІЛ. Якщо обидва тести негативні, ви можете бути впевнені, що ваша дитина не має ВІЛ.

За умови, що вірусне навантаження у вашій крові під час вагітності не завжди було нижче межі виявлення або якщо були якісь ускладнення, вашу дитину будуть тестувати частіше – навіть вже у перший день після народження. При позитивному результаті вона повинна негайно розпочати терапію. Якщо всі тести негативні, за допомогою останнього тесту (найпізніше через шість місяців) ви можете упевнитися, що ваша дитина ВІЛ-негативна .

Також у випадку, коли ви годуєте грудьми, тести на ВІЛ потрібно робити частіше – в перші шість місяців життя рекомендується пройти шість тестів. Після припинення грудного вигодовування додаткові тести проводяться через два та шість тижнів.

Аналіз на антитіла до ВІЛ можна провести дитині у віці між 18-м і 24-м місяцем життя – раніше не має сенсу, оскільки спочатку у дитини в крові є антитіла від матері.

Час очікування може бути дуже напруженим. Важливою у цей період є підтримка партнерів , родичів або хороших друзів. Співробітники та співробітниці організації Aidshilfe також працюють для вас і можуть порадити, де можна отримати додаткову підтримку, наприклад, консультантів та консультанток pro familia або психологів та психологинь.

Для того щоб ви та ваша дитина могли отримувати найкращий можливий догляд після народження, вам слід якомога довше підтримувати зв’язок зі своєю медичною командою . Це доцільно навіть у тому випадку, якщо ваша дитина ВІЛ-негативна. Коли лікарі та лікарки знатимуть, як справи у вас і у вашого малюка, вони зможуть робити певні висновки та в подальшому покращувати надання медичної допомоги вагітним жінкам, що живуть з ВІЛ.